Категорія: Статті
-
Вихід учасника з товариства: чи потрібна згода інших учасників та коли корпоративний спір виникає насправді
Вихід учасника з юридичної особи часто стає причиною корпоративного спору. Особливо складними є ситуації, коли товариство або його органи управління не оформлюють вихід, не скликають загальні збори або продовжують вважати особу учасником після отримання заяви про вихід. Однак сам факт наявності корпоративного конфлікту ще не означає, що учасник має вимагати через суд скликання зборів або…
-
Корпоративний договір: як заздалегідь захистити бізнес від спорів між партнерами
Корпоративний конфлікт між партнерами може паралізувати роботу компанії, заблокувати прийняття рішень, ускладнити продаж бізнесу та поставити під загрозу контроль над товариством. Особливо небезпечною є ситуація, коли бізнес належить двом партнерам у співвідношенні 50/50. Поки між ними існує взаєморозуміння, така модель може працювати роками. Але достатньо одного принципового конфлікту — щодо директора, розподілу прибутку, фінансування чи…
-
Поділ майна подружжя, якщо частина нерухомості знаходиться за кордоном: як правильно поділити?
Верховний Суд зробив важливий висновок щодо поділу майна подружжя, якщо частина нерухомості знаходиться в Україні, а частина — за кордоном. Постановою від 12 серпня 2026 року у справі № 461/1743/23 Верховний Суд розмежував повноваження українського суду та суду іноземної держави й водночас зазначив: неможливість поділу нерухомості за кордоном не означає, що український суд може відмовитися…
-
Чи звільняє колегіальне рішення тендерного комітету від кримінальної відповідальності?
Колегіальна форма прийняття рішення не виключає кримінальної відповідальності конкретного службовця. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові ККС ВС від 14 липня 2026 року у справі № 991/6646/20 . Цей висновок має особливе значення для керівників підприємств, членів тендерних комітетів та службових осіб, яким інкримінують зловживання владою або службовим становищем. Зловживання службовим становищем: чи відповідає…
-
Зменшення корпоративної частки, яка перебуває у заставі, може стати кримінальним правопорушенням
Верховний Суд зробив важливий висновок для власників бізнесу та директорів підприємств. У постанові ККС ВС від 9 липня 2026 року у справі № 607/15131/19 Суд залишив без зміни вирок апеляційного суду, яким особу було засуджено за ч. 1 ст. 388 КК України — незаконні дії із заставленим майном. Суть справи полягала у корпоративних правах, які…
-
Фраудаторний правочин: Верховний Суд визначив способи захисту кредитора при повторному відчуженні майна боржником
Боржник не може уникнути звернення стягнення на своє майно шляхом його повторного відчуження, навіть якщо на момент укладення нового договору арешт на майно вже знято. Якщо обставини свідчать про те, що правочин спрямований на виведення майна з власності боржника та унеможливлення задоволення вимог кредитора, такий договір може бути визнаний фраудаторним правочином. Саме такий висновок зробив…
-
Продаж частки у фермерському господарстві: чому одного договору купівлі-продажу недостатньо
Продаж частки у фермерському господарстві має свої юридичні особливості. Укладення договору купівлі-продажу частки саме по собі ще не означає, що покупець набув корпоративні права та може бути зареєстрований як учасник фермерського господарства. Важливе значення має належне оформлення фактичної передачі частки — зокрема, акт приймання-передачі прав на частку, підписаний сторонами з нотаріальним засвідченням підписів. Саме такого…
-
Чи повинен повторно проходити ВЛК той, хто був виключений з військового обліку?
За висновком Верховного Суду — ні, якщо особу законно виключено з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби. У постанові ККС ВС від 30 червня 2026 року у справі № 138/36/24 Суд зазначив: особа, яка законно виключена з військового обліку, втрачає статус військовозобов’язаного і не має юридичного обов’язку проходити процедуру призову, у тому…
-
Чи може бути притягнуто до кримінальної відповідальності особу, яка звільнена від військового обов’язку?
Верховний Суд встановив, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, може бути вчинене лише особою, яка має статус військовозобов’язаного або резервіста і перебуває на військовому обліку, тобто є спеціальним суб’єктом. Особа, яку закон звільнив від військового обов’язку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку,…
-
Штучний інтелект в ІТ-бізнесі: які юридичні ризики вже сьогодні бачить Верховний Суд України
Штучний інтелект стає предметом правового регулювання Штучний інтелект вже перестав бути лише інструментом для автоматизації бізнес-процесів. Для ІТ-компаній він став частиною продуктів, корпоративного управління, клієнтського сервісу та внутрішніх бізнес-процесів. Разом із цим швидко зростає кількість юридичних питань, пов’язаних із використанням AI. Україна поступово формує власну модель правового регулювання штучного інтелекту. Це підтверджують проєкт Закону України…
