Верховний Суд зробив важливий висновок для власників бізнесу та директорів підприємств.
У постанові ККС ВС від 9 липня 2026 року у справі № 607/15131/19 Суд залишив без зміни вирок апеляційного суду, яким особу було засуджено за ч. 1 ст. 388 КК України — незаконні дії із заставленим майном.
Суть справи полягала у корпоративних правах, які були передані банку в заставу. Після того як суди стягнули заборгованість за кредитами та звернули стягнення на 100% корпоративних прав, директор підприємства ініціював та провів загальні збори.
На цих зборах було здійснено перерозподіл часток учасників, унаслідок чого розмір корпоративних прав, які становили предмет застави, фактично було зменшено зі 100% до 10%.
При цьому згоди заставодержателя на такі дії отримано не було.
Що врахував Верховний Суд?
Для кваліфікації за ч. 1 ст. 388 КК України необхідний прямий умисел.
У цій справі суд встановив його на підставі сукупності обставин.
Директор отримав вирок, тому що:
- був одним із заставодавців;
- знав умови договору застави та свої обов’язки щодо збереження предмета застави;
- знав про необхідність отримання письмової згоди заставодержателя;
- був обізнаний про судові рішення щодо стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави;
- після цього ініціював проведення зборів, які призвели до зменшення корпоративних прав;
- мав можливість впливати на прийняття відповідних рішень;
- продовжував вчиняти аналогічні дії навіть після того, як було зафіксовано невідповідність стану предмета застави умовам договору;
- листувався із заставодержателем, що, за висновком суду, підтверджувало його обізнаність із правовими наслідками своїх дій.
Тому суд дійшов висновку, що це була не випадкова корпоративна дія і не звичайний перерозподіл часток, а цілеспрямоване розпорядження заставленими корпоративними правами без згоди заставодержателя.
Важливий практичний висновок
Корпоративні права можуть бути предметом застави, а тому корпоративні рішення, які фактично змінюють обсяг або структуру заставлених прав, не можна розглядати виключно як внутрішню справу підприємства.
Якщо директор або учасник знає про заставу, знає про обмеження щодо розпорядження предметом застави та свідомо вчиняє дії, які зменшують або змінюють предмет застави без згоди заставодержателя, такі дії за певних обставин можуть отримати кримінально-правову оцінку за ст. 388 КК України.
Для власників бізнесу та директорів це особливо важливо у ситуаціях, коли щодо підприємства вже існує кредиторська заборгованість, судове рішення про стягнення боргу або звернення стягнення на корпоративні права.
У таких обставинах будь-які зміни складу учасників, перерозподіл часток чи інші корпоративні дії необхідно попередньо оцінювати з точки зору не лише корпоративного, а й кримінального права.
Якщо корпоративні права підприємства перебувають у заставі або щодо них уже прийнято судове рішення про звернення стягнення, адвокат Сергій Лисенко допоможе оцінити ризики запланованих корпоративних дій, визначити законний алгоритм дій та забезпечити правовий супровід спору з банком або іншим заставодержателем.
Контакти
Телефон: +380 67 403 6808
E-mail: info@lysenko-partners.com
Адреса: Київ, вул. Саксаганського, 42, оф. 27
Адвокатське бюро «Сергій Лисенко та партнери»