Боржник не може уникнути звернення стягнення на своє майно шляхом його повторного відчуження, навіть якщо на момент укладення нового договору арешт на майно вже знято. Якщо обставини свідчать про те, що правочин спрямований на виведення майна з власності боржника та унеможливлення задоволення вимог кредитора, такий договір може бути визнаний фраудаторним правочином.
Саме такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 7 травня 2026 року у справі № 922/2427/25.
Що таке фраудаторний правочин
Фраудаторним називають правочин, який боржник укладає недобросовісно, зокрема для того, щоб зменшити обсяг майна, на яке може бути звернене стягнення, та таким чином ускладнити або зробити неможливим виконання своїх зобов’язань перед кредитором.
При цьому сам факт укладення договору не означає його фраудаторності.
Суд оцінює сукупність обставин, за яких відбулося відчуження майна:
- наявність у боржника невиконаних зобов’язань;
- існування судового спору або рішення про стягнення заборгованості;
- перебування майна під арештом;
- відкриття та тривалість виконавчого провадження;
- відчуження майна після виникнення заборгованості;
- зв’язок між боржником та набувачем;
- повторне відчуження того самого майна;
- відсутність очевидної економічної мети правочину;
- обставини, які свідчать про намір приховати майно від подальшого стягнення.
Тобто для визнання договору фраудаторним важливим є не лише формальне дотримання процедури його укладення, а насамперед реальна мета та наслідки дій боржника.
Повторне відчуження майна може свідчити про фраудаторність
У справі № 922/2427/25 йшлося про частку у статутному капіталі ТОВ «Будівельник».
ТОВ «ФК “Форінт”» звернулося до суду з позовом про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі;
- витребування цієї частки від останнього набувача на користь боржника.
Підставою для звернення до суду стало те, що боржник мав невиконані зобов’язання за рішенням суду про стягнення заборгованості. При цьому частка була відчужена на користь пов’язаної особи.
Водночас аналогічний договір щодо тієї самої частки між тими самими учасниками вже був предметом судового розгляду в іншій справі. У цій справі Верховний Суд раніше встановив фраудаторний характер правочину.
Ця обставина мала істотне значення для нового спору.
Суд виходив із того, що якщо щодо того самого майна між тими самими особами вже було встановлено фраудаторність аналогічного правочину, подальше повторне відчуження майна за подібних обставин також підлягає оцінці з точки зору його добросовісності.
Іншими словами, повторна зміна договору або повторне оформлення відчуження майна не усуває питання про його фраудаторність.
Зняття арешту не робить правочин добросовісним
Одним із важливих аргументів у справі було те, що на момент укладення нового договору арешт на майно вже був тимчасово скасований приватним виконавцем.
Однак Верховний Суд не визнав цю обставину такою, що автоматично виключає фраудаторність договору.
Для визнання правочину фраудаторним визначальним є не сам факт наявності або відсутності арешту, а спрямованість дій боржника.
Якщо з обставин справи випливає, що боржник намагається зменшити власну майнову масу та вивести актив із можливого звернення стягнення, відсутність арешту на момент укладення договору не перешкоджає суду визнати такий правочин недійсним.
Це важливий практичний висновок для кредиторів. Зняття арешту з майна не означає, що боржник отримує право безперешкодно вивести це майно від можливого стягнення.
Чи може кредитор оскаржити договір, стороною якого він не був
Так.
Верховний Суд зазначив, що кредитор як заінтересована особа може звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним фраудаторного правочину, навіть якщо він не є стороною цього договору.
Це має принципове значення, оскільки договори з відчуження майна боржника нерідко укладаються без участі кредитора.
Мета такого судового захисту полягає у поверненні майна до майнової сфери боржника, щоб у подальшому кредитор мав можливість звернути на нього стягнення.
Тому кредитору не обов’язково чекати, поки майно буде остаточно виведене з власності боржника або перейде через декількох набувачів.
Який спосіб захисту може обрати кредитор У подібних спорах важливо правильно визначити спосіб захисту.
Верховний Суд визнав належними способами захисту:
- Визнання недійсним фраудаторного договору.
Якщо боржник відчужив майно першому набувачу за договором, який має ознаки фраудаторного, кредитор може вимагати визнання такого договору недійсним.
- Витребування майна від подальшого набувача.
Якщо після первинного відчуження майно було перепродане іншій особі, кредитор може ставити питання про витребування майна на користь боржника.
Таким чином, у ситуації з декількома послідовними відчуженнями майна необхідно аналізувати весь ланцюг правочинів, а не лише останній договір.
Чому важливо досліджувати весь ланцюг відчуження
На практиці боржник може спочатку передати актив пов’язаній особі, а потім здійснити ще одну операцію з цим самим майном.
Формально останній набувач може посилатися на те, що він придбав майно вже після зняття арешту або не знав про зобов’язання первісного власника.
Проте суд при розгляді спору оцінює обставини в сукупності.
Особливо важливими можуть бути:
- час виникнення заборгованості;
- дата судового рішення;
- дата відкриття виконавчого провадження;
- арешти та їх скасування;
- попередні договори щодо цього майна;
- зв’язки між сторонами правочинів;
- послідовність відчуження;
- поведінка боржника до та після укладення договору.
Саме сукупність цих обставин може підтверджувати, що відчуження було спрямоване не на звичайний цивільний чи господарський оборот майна, а на уникнення виконання судового рішення.
Висновок Верховного Суду
У постанові від 7 травня 2026 року у справі № 922/2427/25 КГС ВС дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Будівельник» фраудаторним та витребування цієї частки від останнього набувача на користь боржника.
Правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що:
якщо судом уже встановлено фраудаторність аналогічного правочину щодо того самого майна між тими самими учасниками, повторне відчуження майна за подібних обставин також може бути визнане фраудаторним.
При цьому відсутність арешту на майно на момент укладення договору сама по собі не виключає його фраудаторності.
Для кредитора це означає можливість захищати свої права не лише в межах виконавчого провадження, а й шляхом оскарження правочинів, за допомогою яких боржник намагається вивести активи з-під стягнення.
Захист кредитора у спорах щодо виведення майна боржником
Якщо боржник після виникнення заборгованості почав відчужувати нерухомість, корпоративні права, частки у статутному капіталі, транспортні засоби або інші активи, варто перевірити обставини таких операцій.
Особливо це актуально, якщо майно неодноразово переходило від одного власника до іншого або набувачами виступали пов’язані з боржником особи.
У такій ситуації важливо не обмежуватися перевіркою останнього договору. Необхідно встановити історію переходу майна, зв’язки між учасниками правочинів та момент виникнення боргу.
Правильно визначений спосіб захисту та належна доказова база можуть дати кредитору можливість повернути майно до власності боржника і в подальшому звернути на нього стягнення.
Якщо ви є кредитором і маєте підстави вважати, що боржник виводить майно, продає корпоративні права, переоформлює активи на пов’язаних осіб або здійснює повторне відчуження майна, рекомендуємо звернутися до адвоката ще до подання позову.
Адвокат проведе аналіз правочинів, встановить можливі ознаки їх фраудаторності, визначить належний спосіб захисту та підготує позов про визнання договору недійсним, витребування майна або застосування інших способів захисту прав кредитора.
Адвокатське бюро «Сергій Лисенко та партнери» здійснює правовий супровід спорів щодо стягнення заборгованості, оскарження фраудаторних правочинів, захисту прав кредиторів та повернення майна, незаконно відчуженого боржником.
Зверніться до адвоката для оцінки вашої ситуації та перспектив судового захисту.
Контакти
Телефон: +380 67 403 6808 E-mail: info@lysenko-partners.com Адреса: Київ, вул. Саксаганського, 42, оф. 27
Адвокатське бюро «Сергій Лисенко та партнери»