Штучний інтелект стає предметом правового регулювання
Штучний інтелект вже перестав бути лише інструментом для автоматизації бізнес-процесів. Для ІТ-компаній він став частиною продуктів, корпоративного управління, клієнтського сервісу та внутрішніх бізнес-процесів. Разом із цим швидко зростає кількість юридичних питань, пов’язаних із використанням AI.
Україна поступово формує власну модель правового регулювання штучного інтелекту. Це підтверджують проєкт Закону України «Про штучний інтелект», внутрішні акти Верховного Суду щодо використання AI та вже сформована судова практика.
Для власників ІТ-компаній це означає одне: юридичний супровід ІТ-бізнесу має враховувати не лише договірне право, а й нові вимоги щодо використання технологій штучного інтелекту.
Верховний Суд: ШІ — лише допоміжний інструмент
У своїх документах Верховний Суд послідовно виходить із принципу, що штучний інтелект не може замінювати людину під час прийняття юридично значущих рішень.
Зокрема, Кодекс суддівської етики дозволяє використання AI лише за умови, що він не впливає на оцінку доказів, не здійснює правову кваліфікацію та не бере участі в ухваленні судового рішення.
Аналогічний підхід закладено і до проєкту Закону України «Про штучний інтелект»: остаточне рішення щодо застосування права та оцінки фактів завжди повинна приймати людина.
Для ІТ-бізнесу це важливий сигнал. Якщо AI використовується у фінансовому скорингу, HR-рішеннях, комплаєнсі, юридичному аналізі чи автоматичному прийнятті управлінських рішень, компанія повинна забезпечити реальний людський контроль за результатами роботи алгоритмів.
Судова практика вже визначає межі використання AI
Верховний Суд вже неодноразово оцінював використання генеративного штучного інтелекту у судових процесах.
Так, у справі №240/14153/24 Суд встановив, що процесуальний документ містив посилання на неіснуючі постанови Верховного Суду, які могли бути результатом так званих «галюцинацій» генеративного AI. Суд наголосив, що використання штучного інтелекту саме по собі не заборонене, однак відповідальність за достовірність інформації повністю несе особа, яка подає документ.
В інших справах Верховний Суд також зазначив, що відповіді ChatGPT або інших моделей штучного інтелекту не можуть вважатися доказами, не мають процесуального статусу експертного висновку та не можуть використовуватися для тлумачення договорів чи встановлення юридичних фактів.
Для ІТ-компаній ці висновки мають значення далеко за межами судових процесів. Вони демонструють загальний підхід держави: AI може допомагати людині, але не може замінювати її відповідальність.
https://www.lysenko-partners.com/contacts/
WhatsApp +380674036808