Корпоративний спір може виникнути не лише через конфлікт між учасниками щодо часток, управління чи розподілу прибутку.
Однією з найпоширеніших причин корпоративних конфліктів є неможливість учасника отримати інформацію про реальну діяльність товариства.
- Чи може учасник вимагати документи, назва яких прямо не зазначена у законі?
- Чи може товариство відмовити у їх наданні, посилаючись на персональні дані?
- І де проходить межа між правом учасника на інформацію та вимогою надати безпосередній доступ до внутрішніх інформаційних систем товариства?
Важливі відповіді на ці питання надав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24 червня 2026 року у справі № 907/1038/25.
Які документи має право отримувати учасник товариства
Учасниця ТОВ, яка володіє 10,55 % статутного капіталу, звернулася до товариства із запитом про надання значного переліку документів та інформації щодо його діяльності.
Серед іншого, вона вимагала надати фінансову та бухгалтерську документацію, договори, банківські виписки, інформацію про майно товариства, корпоративні рішення, відомості щодо судових спорів та інші документи.
Товариство не надало запитувану інформацію, у зв’язку з чим учасниця звернулася до суду.
Суди першої та апеляційної інстанцій переважно підтримали вимоги учасниці та зобов’язали товариство надати відповідні документи. Водночас у частині вимоги про надання доступу до облікової бази даних товариства суди відмовили.
Верховний Суд залишив ці рішення без змін.
Право на інформацію не обмежується формальним переліком документів
Ключовий висновок КГС ВС полягає в тому, що право учасника товариства на отримання інформації про його діяльність необхідно тлумачити розширено.
Стаття 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає документи, які товариство зобов’язане зберігати та доступ до яких має учасник.
При цьому, на думку Верховного Суду, цей перелік не можна розглядати виключно як закритий список документів, назви яких буквально наведені у законі.
Закон містить не лише конкретні документи, а й цілі категорії документації — зокрема документи бухгалтерського обліку, звітності та інші документи, передбачені законодавством або статутом товариства.
Тому при визначенні того, чи має учасник право отримати певний документ, важлива не його формальна назва, а його зміст і призначення.
Іншими словами, якщо документ містить інформацію про діяльність товариства та належить до відповідної категорії документів, учасник може вимагати доступу до нього, навіть якщо його конкретна назва прямо не зазначена у статті 43 Закону.
Персональні дані не можуть бути універсальною підставою для відмови
Окремо Верховний Суд звернув увагу на ситуації, коли запитувані документи містять персональні дані.
На практиці товариства нерідко використовують наявність персональної інформації у документах як аргумент для повної відмови учаснику в їх наданні.
Верховний Суд не погодився з таким підходом.
Наявність персональних даних у документі сама по собі не припиняє і не обмежує корпоративне право учасника на отримання інформації про діяльність товариства.
Водночас це не означає, що учасник отримує необмежене право на всі персональні дані інших осіб.
Баланс між корпоративними правами та правом на захист персональних даних може забезпечуватися шляхом знеособлення надлишкових персональних даних.
Таким чином, якщо певна інформація про фізичну особу не є необхідною для реалізації корпоративного права учасника, товариство може приховати її під час надання копії документа.
Але повна відмова у наданні документа лише через те, що він містить персональні дані, не відповідає підходу, сформульованому Верховним Судом.
Чи може учасник вимагати доступ до облікової бази даних
Водночас Верховний Суд провів важливу межу між правом отримувати документи та правом отримувати безпосередній доступ до інформаційних систем товариства.
У цій справі учасниця також вимагала надати доступ до облікової бази даних товариства.
У цій частині суди відмовили у задоволенні позову, і Верховний Суд погодився з таким висновком.
Право учасника на отримання інформації, передбачене статтею 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не означає автоматичного права вимагати доступ до внутрішньої облікової бази даних товариства.
Тобто учасник має право отримувати передбачені законом документи та інформацію, але це не тотожне праву користуватися внутрішніми інформаційними системами товариства.
Що це означає для учасників ТОВ
Позиція Верховного Суду має істотне практичне значення для захисту учасників товариства.
Учасник, який має обґрунтовані сумніви щодо фінансового стану компанії, укладення значних договорів, відчуження активів, корпоративних рішень або інших дій керівництва, не повинен обмежувати свій запит лише назвами документів, буквально перелічених у законі.
Важливо правильно сформулювати запит та обґрунтувати його зв’язок із діяльністю товариства.
У випадку безпідставної відмови товариства учасник може використовувати судовий механізм вирішення корпоративних спорів і вимагати зобов’язати товариство надати відповідні документи.
При цьому особливого значення набуває правильне визначення:
- які саме документи необхідні;
- яку інформацію вони містять;
- до якої категорії документів вони належать;
- чому їх отримання пов’язане з реалізацією корпоративних прав;
- які саме персональні дані можуть бути знеособлені;
- чи є вимога про доступ до інформації пропорційною та обґрунтованою.
Значення постанови для учасника товариства
Цей висновок Верховного Суду дає механізм захисту інтересів учасника.
Інвестор, який володіє часткою у товаристві, повинен мати реальну можливість контролювати діяльність компанії та оцінювати, як використовуються її активи, які договори укладаються, які фінансові результати вона має та які корпоративні рішення приймаються.
Формальне володіння часткою без можливості отримати інформацію про діяльність компанії фактично позбавляє учасника можливості належним чином реалізовувати свої корпоративні права.
Саме тому доступ до інформації є одним із базових інструментів корпоративного контролю.
Що робити, якщо товариство не надає документи
Якщо товариство відмовляється надати інформацію або взагалі ігнорує запит учасника, необхідно оцінити не лише сам факт відмови, а й її правові підстави.
У таких ситуаціях доцільно:
- Проаналізувати статут товариства та корпоративні документи.
- Визначити правовий статус учасника та обсяг його корпоративних прав.
- Чітко сформулювати перелік необхідних документів.
- Обґрунтувати зв’язок кожного документа з діяльністю товариства.
- Визначити, чи містять документи інформацію з обмеженим доступом.
- Врахувати питання захисту персональних даних та можливість їх знеособлення.
- За наявності підстав підготувати позов про зобов’язання товариства надати документи.
Особливо важливо не ототожнювати вимогу про надання документів із вимогою надати необмежений доступ до інформаційних систем компанії.
Як свідчить розглянута справа, така вимога може вийти за межі передбаченого законом права учасника на отримання інформації.
Адвокат з корпоративних спорів: коли необхідна правова допомога
Конфлікт щодо доступу до корпоративної інформації часто є лише зовнішнім проявом значно глибшого корпоративного конфлікту.
Відмова у наданні документів може передувати спору щодо виведення активів, зміни структури власності, укладення невигідних договорів, незаконних рішень органів управління або порушення прав міноритарного учасника.
У таких ситуаціях адвокат з корпоративних спорів може оцінити документи, визначити обсяг порушених корпоративних прав та обрати належний спосіб їх захисту.
Важливо, щоб вимоги до товариства були сформульовані таким чином, щоб вони відповідали законодавству та могли бути ефективно захищені в суді.
Висновок
Постанова КГС ВС від 24 червня 2026 року у справі № 907/1038/25 посилює практичні можливості учасників ТОВ у питаннях отримання інформації про діяльність товариства.
Основний підхід Верховного Суду можна сформулювати так: вирішальним є не формальна назва документа, а те, чи містить він інформацію про діяльність товариства та чи належить до передбаченої законом категорії документів.
При цьому персональні дані не можуть використовуватися як автоматична підстава для відмови, а необхідний баланс може бути забезпечений шляхом знеособлення відповідної інформації.
Водночас право учасника на інформацію не є необмеженим і не передбачає автоматичного доступу до внутрішньої облікової бази товариства.
Контакти
Телефон: +380 67 403 6808
E-mail: info@lysenko-partners.com
Адреса: Київ, вул. Саксаганського, 42, оф. 27
Адвокатське бюро «Сергій Лисенко та партнери»