Ще вчора квартира, автомобіль, земельна ділянка або корпоративні права були звичайним майном, яким ви володіли та розпоряджалися. А сьогодні їх походження може зацікавити антикорупційні органи, а згодом стати предметом судового спору.
І для цього не обов’язково мати обвинувальний вирок за корупційний злочин.
Українське законодавство передбачає окремий механізм, за яким активи можуть бути визнані необґрунтованими, а потім стягнуті в дохід держави. Причому майно може бути зареєстроване не безпосередньо на посадовця, а на члена сім’ї, родича, іншу фізичну особу або компанію.
Саме тому питання походження великих активів сьогодні — це не лише питання декларації чи податкової звітності. Для певного кола осіб це питання збереження власності.
Якщо держава вважає, що вартість майна не відповідає законним доходам особи, сподіватися лише на пояснення «це мої гроші» недостатньо. Потрібні документи, фінансова історія придбання активу та чітка правова позиція.
У цій статті розберемо, коли майно може потрапити під процедуру стягнення, хто має право звернутися до суду, що відбувається до подання позову та як діяти власнику активів після отримання позовної заяви.
Що таке необґрунтовані активи
Йдеться про спеціальний механізм цивільно-правового стягнення активів у дохід держави.
Предметом спору можуть бути не тільки квартири або будинки. Закон охоплює також автомобілі, земельні ділянки, гроші, банківські кошти, корпоративні права, майнові права, інші активи та в окремих випадках — активи, оформлені на інших осіб.
Ключове питання полягає не просто в тому, чи є у людини дороге майно. Важливо встановити, за рахунок яких коштів воно було придбане і чи відповідає його вартість законним доходам.
Наприклад, особа протягом кількох років отримувала офіційний дохід, який не дозволяв придбати нерухомість вартістю кілька мільйонів гривень. Водночас квартира була придбана саме в цей період.
Це ще не означає автоматичного стягнення квартири.
Але така ситуація може стати підставою для перевірки та подальшого судового спору, якщо будуть наявні інші передбачені законом обставини.
Коли виникає ризик стягнення активів
Закон встановлює спеціальні умови, за яких актив може бути предметом позову про визнання його необґрунтованим.
Особливе значення мають:
- дата придбання майна;
- його вартість;
- законні доходи особи;
- джерело коштів;
- фінансові операції, пов’язані з придбанням;
- зв’язок активу з особою, яка є суб’єктом відповідного законодавства;
- вартісний поріг, встановлений законом.
Тому в кожній конкретній ситуації необхідно проводити не формальний аналіз майна, а повну перевірку його походження.
Наприклад, кошти на придбання квартири могли бути отримані не лише із заробітної плати. Це може бути продаж іншої квартири, спадщина, подарунок, повернення позики, дохід від підприємницької діяльності або інше законне джерело.
Проблема виникає тоді, коли такий фінансовий ланцюг неможливо підтвердити документами.
Чи можуть забрати майно, яке оформлене на родича
Так, у передбачених законом випадках така можливість існує.
Сам факт реєстрації квартири, автомобіля або корпоративних прав на іншу особу не завжди виключає ризик їх стягнення.
Особливої уваги потребують ситуації, коли прокурор доводить, що майно фактично було придбане за кошти посадовця або що посадовець має можливість розпоряджатися ним.
Тому схема «оформимо майно на родича — і держава нічого не зможе зробити» є небезпечною.
У суді матиме значення не тільки запис у державному реєстрі, а й реальні обставини придбання та використання майна.
Хто може подати позов про стягнення активів
Такі справи не може ініціювати будь-який державний орган.
Позов подається прокурором у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством. Основним органом у цій категорії справ є Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Залежно від статусу особи та обставин справи закон передбачає також спеціальні повноваження прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Саме тому після отримання інформації про можливу перевірку майна важливо встановити, який саме орган діє, на якій правовій підставі та які повноваження має відповідний прокурор.
Чи потрібен обвинувальний вирок за корупцію
Ні.
Це одна з найбільш важливих особливостей процедури.
Стягнення необґрунтованих активів не є тотожним кримінальній конфіскації.
Йдеться про цивільне провадження, в якому суд оцінює питання обґрунтованості набуття активів відповідно до спеціальних правил, встановлених законодавством.
Тому відсутність кримінального вироку сама по собі не означає, що майно не може стати предметом позову.
Водночас це не означає, що держава може забрати будь-яке майно без доказів. Прокурор має довести передбачені законом обставини, а відповідач отримує можливість надати докази законності набуття активів.
Що відбувається до суду
Найчастіше власник активів дізнається про проблему вже тоді, коли ситуація перейшла у відкриту судову площину.
Але до цього може проводитися значна робота зі збору та аналізу інформації.
Перевіряються державні реєстри, декларації, відомості про доходи, корпоративні права, нерухомість, транспортні засоби, банківські операції та зв’язки між особами.
У цей момент власнику активів важливо не чекати позову.
Якщо є підстави вважати, що майном зацікавилися антикорупційні органи, варто провести юридичний аудит.
Його мета проста: відповісти на питання, чи можете ви сьогодні документально пояснити походження кожного значного активу.
- Якщо квартира була куплена за гроші від продажу іншої квартири — мають бути документи, які дозволяють простежити цю операцію.
- Якщо джерелом коштів була позика — необхідно перевірити договір, передачу коштів та можливість позикодавця надати відповідну суму.
- Якщо майно отримано у спадщину — потрібно мати документи, які підтверджують спадкування та вартість відповідного активу.
Іноді документи знаходяться за кордоном, у банках, у колишніх контрагентів або в архівах. Їх пошук і відновлення може зайняти значний час.
Саме тому підготовка до захисту після отримання позову може виявитися запізнілою.
Що робити після отримання позову
Після отримання позову не варто обмежуватися підготовкою формального відзиву.
Спочатку потрібно розібрати саму конструкцію позову.
Адвокат має перевірити, чи належить відповідач до кола осіб, щодо яких може застосовуватися відповідний механізм, чи є підстави для розгляду справи, які саме активи є предметом спору та як прокурор обґрунтовує їх необґрунтованість.
Окремо перевіряється розрахунок вартості активів і доходів.
Це важливо, оскільки спір може виникнути не через сам факт існування майна, а через методику, за якою прокурор визначив його вартість або порівняв її із законними доходами.
Наступний етап — формування доказів.
Захист повинен дати суду зрозумілу відповідь на головне питання: звідки взялися гроші на придбання конкретного активу?
Ця відповідь повинна підтверджуватися документами.
Яка роль адвоката
У таких справах адвокат потрібен не тільки для участі в судових засіданнях.
Його робота може початися задовго до появи позову.
На етапі попереднього аналізу адвокат оцінює корупційні ризики, пов’язані з активами, перевіряє документи та визначає, які саме обставини можуть викликати питання у правоохоронних або антикорупційних органів.
Після отримання позову адвокат аналізує докази прокурора, перевіряє дотримання процесуальних вимог, формує правову позицію та збирає докази на підтвердження законного походження майна.
У складних випадках до роботи можуть залучатися фінансові експерти, оцінювачі, бухгалтери та інші спеціалісти.
Завдання полягає не в тому, щоб просто сказати суду: «майно належить мені».
Необхідно показати історію формування коштів і придбання активу.
Арешт майна — окремий ризик
Судовий спір може супроводжуватися заходами забезпечення позову.
У такому випадку власник може зіткнутися з арештом нерухомості, автомобілів, коштів або інших активів, а в передбачених законом випадках — із передачею активів в управління АРМА.
Тому захист майна включає також оперативну реакцію на питання забезпечення позову.
Іноді саме арешт створює для власника найбільші практичні проблеми: неможливість продати нерухомість, розпорядитися корпоративними правами або використовувати кошти.
Що буде, якщо суд визнає актив необґрунтованим
Якщо суд дійде висновку про необґрунтованість активу, він може бути стягнутий у дохід держави.
У певних випадках, якщо конкретний актив неможливо стягнути, закон передбачає можливість стягнення його вартості.
Тому результатом справи може бути втрата не лише конкретного майна, яке було предметом спору, а й необхідність компенсувати його вартість за рахунок інших активів у передбачених законом випадках.
Як захистити активи
Захист активів починається не в момент, коли суддя відкрив провадження.
Він починається з розуміння того, чи можете ви сьогодні підтвердити походження свого майна.
Для власників значних активів доцільно періодично перевіряти:
- чи збереглися документи про придбання майна;
- чи підтверджено джерело коштів;
- чи відповідають доходи та витрати один одному;
- чи правильно оформлені договори позики та дарування;
- чи можна простежити рух коштів;
- чи немає суперечностей між деклараціями, податковою інформацією та фактичними обставинами;
- чи не створюють ризиків операції з пов’язаними особами.
Особливо важливим такий аналіз є для осіб, які займають посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також для їхніх близьких та пов’язаних із ними осіб.
Якщо є ризик стягнення майна
Якщо у вас виникли питання щодо походження активів, ви отримали запити від правоохоронних або антикорупційних органів, дізналися про можливу підготовку позову або вже отримали позовну заяву, не варто відкладати консультацію.
На практиці результат справи часто залежить не від того, наскільки переконливо людина усно пояснює походження своїх грошей, а від того, чи можна підтвердити ці пояснення належними доказами.
Адвокат може провести аудит активів, оцінити можливі корупційні ризики, визначити слабкі місця доказової бази та розробити стратегію захисту.
Адвокатське бюро «Сергій Лисенко та партнери» здійснює захист активів і майнових прав у спорах щодо необґрунтованих активів, питаннях арешту майна та судових провадженнях про стягнення активів у дохід держави.
Якщо існує ризик втрати майна, краще перевірити його юридичну захищеність до того, як питання опиниться в суді.
Контакти
Телефон: +380 67 403 6808
E-mail: info@lysenko-partners.com
Адреса: Київ, вул. Саксаганського, 42, оф. 27
Адвокатське бюро «Сергій Лисенко та партнери»