Поділ майна подружжя, поділ спільної власності, стягнення боргів із подружжя та захист майна від незаконного відчуження — це спори, у яких формальне право власності далеко не завжди відображає реальну ситуацію.
Квартира може бути оформлена лише на чоловіка, автомобіль — лише на дружину, а боржник може спробувати передати майно родичам або продати його за символічною ціною. Проте сама реєстрація майна на одного з подружжя ще не означає, що другий з подружжя не має на нього прав.
Сучасна судова практика Верховного Суду демонструє: старі схеми уникнення майнової відповідальності поступово втрачають ефективність. Водночас захистити своє право можна лише тоді, коли правильно визначено спосіб захисту та своєчасно вжито необхідних заходів.
Які майнові спори подружжя виникають найчастіше
До найбільш поширених категорій спорів належать:
- поділ майна подружжя;
- поділ спільної сумісної власності;
- поділ спільного майна після розірвання шлюбу;
- визнання майна спільною сумісною власністю;
- визначення часток подружжя у спільному майні;
- стягнення грошової компенсації замість частки у майні;
- визнання недійсними договорів відчуження спільного майна;
- скасування державної реєстрації права власності;
- захист майна одного з подружжя від стягнення за боргами другого;
- стягнення боргів та виконання судових рішень за рахунок майна боржника;
- спори щодо майна, яке було відчужене одному з подружжя або його родичам.
Для кожної із цих ситуацій потрібна окрема правова стратегія. Помилка у виборі способу захисту може призвести до ситуації, коли навіть вигране рішення не дасть бажаного результату.
Майно оформлене на одного з подружжя — це ще не означає, що воно належить тільки йому
Одна з найпоширеніших помилок — виходити виключно з інформації у державному реєстрі.
Якщо нерухомість придбана під час шлюбу за спільні кошти, факт її реєстрації на ім’я лише чоловіка або дружини сам по собі не перетворює це майно на особисту приватну власність.
Саме на це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 755/7046/21.
У цій справі нерухомість була реалізована на електронних торгах у межах виконання зобов’язань одного з подружжя. Інший з подружжя заперечив проти такого продажу, оскільки майно було придбане під час шлюбу та належало подружжю на праві спільної сумісної власності.
Верховний Суд погодився з необхідністю захисту прав співвласника та зазначив, що реєстрація нерухомості на ім’я одного з подружжя не означає автоматично, що майно належить лише цій особі.
Продаж частки такого майна на публічних торгах без згоди другого з подружжя може порушувати права співвласника та бути підставою для визнання торгів і пов’язаних із ними документів недійсними.
Висновок для другого з подружжя очевидний: якщо майно фактично є спільним, не варто чекати моменту, коли воно вже буде продане на торгах. Правову позицію необхідно формувати ще на стадії виникнення загрози звернення стягнення.
Чи можна стягнути борг одного з подружжя за рахунок спільного майна?
Це питання особливо важливе для кредиторів та стягувачів боргів.
Водночас наявність боргу одного з подружжя не означає автоматично, що кредитор може звернути стягнення на будь-яке майно сім’ї.
Необхідно встановити:
- кому належить майно;
- коли і за яких обставин воно було придбане;
- чи є воно особистою або спільною власністю;
- характер боргового зобов’язання;
- чи існує зв’язок між зобов’язанням та інтересами сім’ї;
- чи не порушує звернення стягнення права другого з подружжя.
Тому адвокат по стягненню боргів у спорах, де боржник перебуває у шлюбі, має аналізувати не лише борговий документ або судове рішення, а й майновий статус боржника та його сім’ї.
Коли особисте майно одного з подружжя може стати спільним
Не кожне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або було отримане ним як особисте, назавжди залишається особистим.
Стаття 62 Сімейного кодексу України допускає зміну правового режиму такого майна, якщо воно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових або грошових затрат подружжя.
Верховний Суд у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 206/5629/19 звернув увагу на два обов’язкові фактори:
- істотне збільшення вартості майна;
- безпосередній зв’язок такого збільшення зі спільною працею або коштами подружжя.
При цьому звичайне зростання ціни нерухомості через інфляцію або зміну ринкової вартості саме по собі не є достатнім.
У цій справі йшлося про масштабну реконструкцію та добудову будинку, здійснену під час шлюбу за спільні кошти та спільну працю. Експертні дослідження підтвердили істотне збільшення вартості об’єкта, що дозволило суду визнати частину майна спільною та визначити право другого з подружжя на відповідну частку.
Для ініціатора поділу майна це означає: недостатньо просто заявити, що «будинок став дорожчим». Необхідно довести, за рахунок чого саме відбулося збільшення вартості.
Саме тому у складних майнових спорах важливе значення можуть мати будівельно-технічні, оціночні та інші експертизи.
Продаж майна родичу — вже не гарантія його збереження
Окремий ризик виникає тоді, коли один із подружжя намагається позбутися спільного майна напередодні розлучення або майнового спору.
Наприклад, автомобіль продається батькам, дітям, новій дружині або іншому близькому родичу за ціною, яка очевидно не відповідає його ринковій вартості.
У такій ситуації питання вже не обмежується самим фактом відсутності згоди другого з подружжя.
Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 317/2624/21 розглядав саме таку ситуацію.
Автомобіль, придбаний під час шлюбу, був відчужений без згоди другого з подружжя на користь їхньої доньки за 9 208 грн, хоча його ринкова вартість становила понад 1,6 млн грн.
Суд звернув увагу на недобросовісність набувача, який достеменно знав про сімейний статус майна та обставини його відчуження.
У результаті Верховний Суд погодився з можливістю визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації. Наслідком такого способу захисту є повернення майна у спільну сумісну власність, після чого воно може бути поділене між колишнім подружжям.
Що це означає на практиці?
Схема «переоформлю майно на родича — і його ніхто не забере» більше не є універсальним способом уникнення відповідальності.
Але й протилежна теза — «будь-який продаж без моєї згоди автоматично недійсний» — також неправильна.
Суд оцінює, зокрема, добросовісність набувача, обставини продажу, ціну, характер майна та обізнаність покупця щодо його належності подружжю.
Стягувач боргу: що робити, якщо боржник перебуває у шлюбі
Для кредитора або іншого стягувача принципово важливо діяти не після того, як майно вже зникло, а на випередження.
Якщо боржник має значне майно, придбане у шлюбі, необхідно ще до початку активної стадії виконання рішення з’ясувати:
- яке майно придбане під час шлюбу;
- на кого воно зареєстроване;
- чи є воно спільною сумісною власністю;
- чи відбувалися нещодавно операції з цим майном;
- чи не було його переоформлено на родичів;
- чи відповідає ціна відчуження ринковій;
- чи існують підстави для оспорювання правочинів;
- який спосіб звернення стягнення є юридично та процесуально правильним.
Особливо важливо розуміти різницю між майновим спором між подружжям та ситуацією, коли вже існує зовнішній кредитор.
Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 736/1509/24 звернув увагу на принципово важливу обставину: якщо на момент відчуження майна між подружжям ще не існувало відповідного боргового зобов’язання, а поділ майна не проводився, не кожен подальший продаж можна автоматично назвати фраудаторним.
У цій справі один із подружжя вже після отримання грошової компенсації за автомобіль намагався оспорити попередні договори його продажу. Верховний Суд виходив із того, що обраний раніше спосіб захисту — отримання грошової компенсації — вже захистив майновий інтерес позивача.
Тому стягувачу важливо не просто шукати факт відчуження майна, а встановлювати юридичну хронологію: коли виник борг, коли стало відомо про вимогу, коли було відкрито провадження, коли здійснено відчуження та які саме права кредитора таким правочином порушені.
Ініціатор поділу майна: не поспішайте обирати спосіб захисту
Для одного з подружжя, який вирішив ініціювати поділ спільного майна, принципове значення має вибір конкретної вимоги.
Можна вимагати:
- визначення часток;
- передачі конкретного майна одному з подружжя;
- компенсації вартості частки;
- визнання майна спільною сумісною власністю;
- визнання недійсним договору відчуження;
- скасування державної реєстрації;
- застосування інших способів захисту залежно від конкретної ситуації.
І тут є важлива пастка.
Якщо особа вже обрала грошову компенсацію вартості своєї частки, а суд задовольнив таку вимогу, подальша спроба повернути саме майно через оспорювання договорів його відчуження може виявитися безперспективною.
Саме це підтвердив Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 736/1509/24.
Тому перед поданням позову варто відповісти на головне питання:
Що саме клієнт хоче отримати в результаті спору — конкретне майно чи його грошовий еквівалент?
Від відповіді на це питання залежить подальша процесуальна стратегія.
Договір про поділ майна теж потрібно укладати обдумано
Поділ майна не обов’язково здійснюється виключно через суд.
Чоловік і дружина можуть домовитися про поділ майна. При цьому договір про поділ нерухомого майна має бути нотаріально посвідчений.
Але підписання такого договору без повного розуміння його наслідків може створити серйозні проблеми в майбутньому.
Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 661/1093/20 зазначив, що подальша зміна ставлення особи до укладеного договору не свідчить про помилку на момент його підписання.
Так само незнання закону або його неправильне тлумачення саме по собі не є підставою для визнання договору недійсним.
Тому адвокат по поділу майна потрібен не лише тоді, коли сторони вже опинилися в суді.
У багатьох випадках значно дешевше та безпечніше отримати юридичну консультацію до підписання договору, ніж потім роками намагатися скасувати його наслідки.
Старі схеми уникнення майнової відповідальності більше не працюють так, як раніше
Практика останніх років показує, що спроби формально «прибрати» майно з поля спору можуть не дати очікуваного результату.
Серед таких схем:
- оформлення майна лише на одного з подружжя;
- продаж автомобіля або нерухомості родичу;
- відчуження майна за явно заниженою ціною;
- переоформлення активів без реальної економічної мети;
- спроба створити видимість відсутності майна у боржника;
- укладення правочинів уже після виникнення майнового спору.
Однак це не означає, що будь-який правочин боржника автоматично буде скасований.
Для успішного захисту необхідно довести конкретне порушення права та правильно обрати юридичний механізм його захисту.
Саме тому у таких спорах час звернення до адвоката часто має не менше значення, ніж сам факт наявності майна.
Чому у майновому спорі важлива саме стратегія
Поділ майна подружжя — це не просто арифметика за принципом «усе навпіл».
Потрібно встановити склад майна, джерело його придбання, правовий режим кожного активу, наявність боргів, історію відчуження та реальну мету, якої клієнт хоче досягнути.
Для кредитора завдання інше — знайти законний механізм, який дозволить реально виконати судове рішення, а не отримати черговий документ про наявність боргу.
Для одного з подружжя — не втратити свою частку через поспішне укладення договору або неправильний вибір способу захисту.
Тому адвокат по поділу майна або адвокат по стягненню боргів має підключатися до справи якомога раніше — бажано ще до відчуження активів, підписання договорів або подання позову.
Якщо у вас виник спір щодо поділу майна подружжя, спільної власності, стягнення боргу, нерухомості, автомобіля чи іншого цінного активу, адвокати бюро можуть оцінити ситуацію, визначити ризики та запропонувати практичну стратегію захисту ваших майнових інтересів.
Контакти
Телефон: +380 67 403 6808
E-mail: info@lysenko-partners.com
Адреса: Київ, вул. Саксаганського, 42, оф. 27
Адвокатське бюро «Сергій Лисенко та партнери»